Події факультету


Основи медіаграмотності – студентам

Виявляється, що найскладніше –
це використовувати свій розум.
Мабуть саме тому так мало
людей це робить.
(Генрі Форд)

Споживання інформації – це базова потреба сучасної людини. Інформація, як повітря і вода, має бути чистою та безпечною. Право на це має кожний. Але останнім часом, особливо в нашій країні за умов триваючої гібридної війни, з’являється все більше так званої „токсичної” інформації. Вміння відрізняти достовірну інформацію від недостовірної стає однією з першочергових навичок, особливо для молодих людей. Подібно до правил загальної гігієни, необхідно виробляти і дотримуватись правил гігієни інформаційної.

Фейки, тролі, боти, хибні ре-пости, негативні інформаційні вкидання, ворожі наративи – ось далеко не повний перелік інструментів розповсюдження недостовірної інформації.

Кібербезпекові ризики стають реальною загрозою для прийняття правильних рішень при виборі товарів масового споживання, у бізнесі, фінансах, безпекових і політичних питаннях. В Україні існують десятки, якщо не сотні сайтів, які поширюють не просто неперевірені, а навіть вигадані новини. Така ситуація викликала необхідність розробки Доктрини інформаційної безпеки. Необхідна також адресна просвітницька діяльність державних установ, закладів освіти, громадських організацій, засобів масової інформації. Медіаграмотність та медіагігієна мають стати новим трендом сучасних суспільств – не менш актуальним, ніж екоповедінка, боротьба з курінням, просування здорового способу життя тощо. Курси з медіаграмотності мають виховувати навички критичного мислення та критичної обробки інформації. У закладах вищої освіти – як гуманітарних, так і технічних, треба давати базові знання з перевірки інформації.

Прикладами діючих в Україні та в світі проектів, спрямованих на виявлення маніпуляцій і дезінформації у твердженнях політиків, наявності інформаційних впливів є VoxCheck, StopFake, Detector Медіа.

А тепер і в нашому місті кожний бажаючий може оцінити ступінь своєї медіаграмотності, рівень зараження недостовірною інформацією, і що головне - позбавитись її впливу та оволодіти основами фактчекінгу. І все це в невимушеній, майже ігровій формі, з отриманням інформаційних матеріалів і корисних призів. Таке стало можливим завдяки відкриттю цього серпня в Одесі VR-інсталяції „Пропагандаріум.

Організатори заходу – громадські організації „Інтерньюз-Україна” та „Інститут політичної інформації” за сприяння USAID.

Пройшов таку процедуру і я, від діагностики у „лікаря-фейколога” до „детокс-терапії” за допомогою едукативних програм у форматі уявної реальності (на фото). Довелося здавати і контрольний тест, до речі, «на відмінно».

Отож, переглядаючи відео або читаючи статтю, всім нам слід задавати собі подібні питання критичного підходу до інформації:
• хто є власником медіа, яке поширює повідомлення;
• хто є автором видання і що про нього/неї відомо;
• чи відповідають фото і заголовок статті змісту;
• чи вказано джерело інформації;
• чи написали про це інші авторитетні видання;
• чи є в матеріалі маніпуляції людськими емоціями;
• чи відповідає зміст відеоряду закадровому тексту;
• чи справді відео було знято в регіоні, про який йдеться;
• чи є в матеріалі штучне привертання уваги;
• чи є в матеріалі абстрактні твердження, які неможливо перевірити;
• чи є в матеріалі знецінювання або приниження опонента чи аудиторії.

Олександр Дроздов
к.т.н., доцент кафедри
біоінженерії і води

По матеріалах
ГО „Інтерньюз-Україна” та
ГО „Інститут політичної інформації”.

назад к списку